У Північній Дакоті знайшли ланцюжок слідів тиранозавра віком 66,5 млн років

У формації Хелл-Крік на території Північної Дакоти виявили ланцюжок із чотирьох трипалих відбитків, що зберігся з часів пізньої крейди — близько 66,5 мільйона років тому. Його залишив дорослий тиранозавр Tyrannosaurus rex. Результати дослідження опубліковані в Journal of Vertebrate Paleontology, а авторами роботи стали фахівці Денверського музею природи та науки (США) і Ліверпульського університету імені Джона Мурса (Англія).

Хоча окремі сліди раніше вже приписували дорослим особинам цього виду, описати саме послідовність відбитків, залишених T. rex, вдалося вперше. Це принципово змінює оптику: скелет, навіть майже повний, розповідає про будову тіла, але не про те, як тварина рухалася за життя. Ланцюжок слідів фіксує конкретний момент руху й дає змогу реконструювати епізод поведінки, а не робити висновки опосередковано — через морфологію кісток.

Сам ланцюжок сягає приблизно 7 метрів завдовжки. Він складається з чотирьох відбитків — двох лівих і двох правих, кожен близько 0,9 метра завдовжки, з довжиною кроку близько 4 метрів. Знахідку зробили 2025 року на федеральній землі, що перебуває у віданні Лісової служби США, поблизу міста Мармарт.

Підставою для віднесення слідів до T. rex стали їхні виняткові розміри та вузька форма пальців — у поєднанні з великою кількістю вже задокументованих у цьому районі скам'янілостей виду. Жодна інша відома в цій формації тварина не має такого поєднання розмірів і морфології стопи. Водночас сліди зазнали значної ерозії, тож оцінка швидкості залишається приблизною.

За розрахунками дослідників, тварина рухалася зі швидкістю близько 5,6–7,2 км/год — це можна порівняти зі швидким кроком людини. Тайлер Лайсон, старший куратор відділу палеонтології хребетних Денверського музею природи та науки, який керував польовими роботами, наголошує на цінності саме такого типу знахідок: «Кістки багато розповідають нам про цих тварин, але сліди фіксують момент поведінки. Завдяки ланцюжку слідів ми можемо буквально простежити за тим, як тварина переміщалася по ландшафту. Для T. rex це неймовірна рідкість».

Для фіксації знахідки команда застосувала високоточне 3D-сканування поверхні — як окремих відбитків, так і всього ланцюжка. Еван Тамез-Гальван, науковий співробітник музею, виконав сканування безпосередньо на місці, створивши цифрові моделі з деталізацією, достатньою для подальшого вивчення та навіть фізичного відтворення. Ці дані відіграли ключову роль у підготовці публікації: головним автором дослідження виступив Пітер Фалкінгем, професор палеобіології Ліверпульського університету імені Джона Мурса та фахівець зі слідів динозаврів, який жодного разу не бував на місці особисто. «Завдяки технологіям цифрової епохи мої колеги змогли відсканувати сліди на місці, а потім передати мені 3D-дані для візуалізації на комп'ютері та у віртуальній реальності; це дозволило мені розглянути їх так само детально, якби я перебував там особисто», — розповів він.

Історія відкриття нетипова для академічної палеонтології. Сліди помітив не професійний дослідник, а Кент М. Хапс, учитель природничих наук у старшій школі Нортгленн. Саме уважність до ландшафту привела його до цього місця, а згодом він став співавтором наукової статті разом із дослідницькою групою музею. «Як вчитель, я завжди кажу своїм учням, що наука починається з цікавості, захоплення та вміння уважно спостерігати за навколишнім світом. Я й уявити собі не міг, що це приведе мене до такого відкриття», — сказав він.

За даними музею, цієї осені три з чотирьох слідів планують вилучити за допомогою вертольота та перевезти до Денверського музею природи та науки. Тобто знахідка з рідкісного польового епізоду перетвориться на музейний об'єкт, доступний для подальших досліджень і для відвідувачів.