У Києві людей заблокувало в шкільному укритті: що не так зі сховищами

Масована нічна атака російських військ на Київ, що сталася 20 серпня, знову оголила проблему шкільних укриттів. У Солом'янському районі міста ворожими дронами та ракетами пошкоджено школу, а також зруйновано два поверхи житлового будинку. Через це люди не могли вийти з укриття навчального закладу та з двох багатоповерхівок.

Цей інцидент підтверджує побоювання, висловлені напередодні експертами в галузі освіти. Зокрема, редакторка відділу освіти та науки ZN.UA Оксана Онищенко застерігала про критичний стан сховищ і ризики для дітей. Вона наголошувала, що цей навчальний рік може суттєво відрізнятися від попередніх через посилення Росією ударів балістичними ракетами по Україні, зокрема по Києву.

За словами міністра освіти і науки Андрія Бутенка, в Україні укриттями охоплено 80% школярів, однак частину з них необхідно посилювати. Водночас Онищенко наполягає: учні та вчителі мають користуватися лише протирадіаційними укриттями, а інші типи — лише тимчасові альтернативи.

«Тобто усі ці „цоколі“, звичайні підвали й метро через дорогу від школи — лише тимчасова альтернатива, якою на початку повномасштабного вторгнення школам дозволили користуватися, аби закрити нестачу справжніх бункерів-укриттів», — зауважує експертка.

Вона вказує, що за п'ять років війни замість повноцінних укриттів система освіти досі тримається на тимчасових спорудах. Проблема загострилася через зміну характеру війни: росіяни все частіше б'ють по Україні балістичними ракетами, що залишає дедалі менше часу на реакцію.

Онищенко зазначає, що в Україні побудували лише 64 нові укриття для закладів освіти. «Звісно, набагато простіше побілити підвал, поставити вентиляцію та двері й назвати це укриттям. Складніше — збудувати нове укриття за всіма правилами», — додає вона.

Парламентський комітет з питань освіти, науки та інновацій наводить дані, що на початок 2026 року третина недобудованих укриттів готова менш ніж на 60%, а будівництво ще десяти укриттів взагалі не розпочали. Причини — не лише брак фінансування, а й корупційні схеми.

«Резонансні розслідування вже оголили схеми у Дніпрі, Дніпропетровській і Миколаївській областях. І прифронтова Харківщина тут не виняток, зокрема, й через завищені ціни на будівництво укриттів», — наводить приклад авторка.

Експертка наголошує: щоб діти могли навчатися очно, держава має забезпечити їм належний рівень безпеки. Інакше кожна повітряна тривога перетворюється на лотерею з життям.