Вступ-2026: фізика й хімія в університетах на межі зникнення

Природничі науки в українських університетах потерпають від браку студентів: на фізику та хімію цьогоріч зарахували значно менше охочих, ніж потрібно для повноцінного навчального процесу. Про це йдеться у аналітичній статті проректора з наукової роботи Чернівецького національного університету Юрія Халавки.

За даними, оприлюдненими автором, навіть провідні заклади вищої освіти не можуть похвалитися великими наборами. До Київського національного університету імені Тараса Шевченка на хімію зараховано 106 осіб, до Львівського національного університету імені Івана Франка — 50, до Одеського національного університету імені І. І. Мечникова — 27, а до Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна — лише 17. В університетах Чернівців, Ужгорода, Житомира та Луцька ситуація ще складніша: там на ці спеціальності вдалося набрати від 10 до 13 студентів.

Ще більш показовою є динаміка на спеціальності «фізика та астрономія». У КНУ цьогоріч зараховано 56 вступників, у ЛНУ — 47, у ХНУ — 27, у Київському політехнічному університеті — 15, а в ОНУ — лише 13. Як зазначає науковець, попри те, що кількість охочих складати НМТ з фізики значно перевищує показники з хімії, більшість абітурієнтів обирає інженерні чи IT-напрями, залишаючи класичну фізику фактично без студентів.

Мала кількість вступників змушує університети формувати мікрогрупи, що унеможливлює повноцінну навчальну роботу. За словами Халавки, унікальні природничі спеціальності складно об'єднати з іншими напрямами, а недобір призводить до відтоку викладачів і втрати національної експертизи. «І це насправді серйозний виклик, адже дуже часто в критичний момент, коли потрібна експертиза з хімії чи фізики, держава стикається з браком реальних фахівців, які можуть надати компетентну консультацію, особливо в оборонній сфері», — наголошує він.

Окрему тривогу викликає ситуація з хімічними технологіями: 500 зарахованих на цю спеціальність — мізер порівняно з реальними потребами. Автор статті підкреслює, що саме хіміки-технологи стануть основою відновлення зруйнованих підприємств і будівництва нових заводів після завершення війни. Для виправлення ситуації він пропонує державі системно підтримувати вчителів фізики та хімії, зокрема через методичний супровід і стипендіальні програми.