У Рівному попрощаються з трьома військовими, які загинули на Донеччині та Курщині

20 серпня 2026, 17:15 ·427 слівредакція

У п’ятницю, 21 серпня, Рівне віддасть останню шану трьом захисникам: Олександру Іллюку, Ігорю Мельничуку та Валерію Рудишину. Кожен із них загинув, виконуючи бойове завдання на різних напрямках фронту.

Місто проведе в останню путь трьох військовослужбовців, які віддали життя за Україну. Церемонія прощання відбудеться на майдані Незалежності, після чого заупокійну службу звершать у Свято-Покровському соборі. Поховають бійців на Алеї Героїв кладовища «Нове».

Олександр Іллюк народився 11 червня 1982 року в Рівному. Здобувши фах слюсаря з ремонту автомобілів, працював на підприємствах «Рівнеазот» та «Екорембуд». До війни чоловік пройшов строкову службу в армії. У серпні 2024 року його мобілізували до Збройних сил України. Загинув 42-річний солдат 14 грудня 2024 року під час виконання завдання в Курській області Росії. Тривалий час він вважався зниклим безвісти, і лише нещодавно тіло вдалося ідентифікувати. У захисника залишилися двоє дітей та брат.

Ігор Мельничук народився 11 серпня 1987 року в Рівному. Після школи здобув вищу економічну освіту в Міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені академіка Степана Дем’янчука, а згодом займався підприємництвом. До лав ЗСУ долучився в травні 2023 року. Служив у батальйоні безпілотних систем. 39-річний старший сержант загинув 13 серпня 2026 року на Донеччині. У нього залишилися дружина, троє дітей, мама, сестра, бабуся та племінники.

Валерій Рудишин народився 4 січня 1981 року в Рівному. Здобув фах електрогазозварника. У 2015 році брав участь в антитерористичній операції, після чого працював на підприємстві «Захід-Метал». У липні 2025 року його мобілізували. 44-річний матрос загинув 1 листопада 2025 року на Донеччині. Воїн також тривалий час вважався зниклим безвісти, доки його тіло не ідентифікували. У захисника залишилися дружина, двоє дітей та сестра.

Рідні згадують полеглих як щирих, добрих і життєрадісних людей. Брат Олександра Іллюка зазначив, що той завжди був відкритим і багато часу приділяв родині. Дружина Ігоря Мельничука розповіла, що він був надійним побратимом, любив подорожувати маловідомими куточками України та проводити час на природі. Дружина Валерія Рудишина згадала його як турботливого батька, який обожнював своїх доньок і захоплювався футболом.