МОН надіслало школам рекомендації щодо навчання під час війни

Міністерство освіти і науки України скерувало до областей детальні методичні рекомендації щодо роботи закладів загальної середньої освіти в умовах воєнного стану. Документ окреслює єдині підходи до безпечного й безперервного навчання, враховуючи безпекову ситуацію в конкретному регіоні, наявність і місткість укриттів та стійкість інженерних мереж.

Розподіл повноважень виглядає так: загальні підходи визначає МОН, конкретні безпекові умови й обмеження на відповідних територіях встановлюють обласні та Київська міська військові адміністрації або ради оборони. Остаточну модель освітнього процесу — очну, дистанційну чи комбіновану — обирає засновник закладу освіти, оцінивши матеріально-технічну та організаційну спроможність школи. На підставі цього рішення директор затверджує локальний алгоритм функціонування закладу та порядок переходу між моделями в разі зміни безпекової ситуації. До розроблення й обговорення такого алгоритму МОН радить залучати вчителів і представників батьківської спільноти.

Рекомендації передбачають три базові моделі навчання. Перша стосується епізодичних тривог: освітній процес відбувається у звичайних класах, а під час сигналу всі переходять до сховища. Якщо укриття не має навчальних зон, урок припиняється, але можуть організовуватися консультації, читання чи самостійна робота. Друга модель застосовується при тривалих або частих тривогах: укриття облаштовують як повноцінний навчальний простір із меблями, освітленням, електроживленням та інтернетом. Якщо навчальних місць в укритті менше, ніж учнів, школа може запровадити дві зміни, змінні графіки або скоротити тривалість очних занять до 50% із використанням інтерактивних технологій.

Комбінована модель потрібна тоді, коли місткості укриття не вистачає або тривоги регулярні й школа не може одночасно навчати очно всіх школярів. Вона передбачає чергування днів чи тижнів очного й дистанційного навчання для різних класів, ротацію або диференціацію предметів. Пріоритет в доступі до очних занять надається учням початкових класів, а також дітям, які не мають належних умов для дистанційного навчання вдома. Проведення одного й того самого уроку одночасно очно та дистанційно для різних учнів одного класу МОН вважає недоцільним.

Дистанційна модель застосовується при високому рівні небезпеки чи за рішеннями органів влади. Заклад має визначити єдине інформаційно-комунікаційне середовище, щоб учні отримували розклад, посилання на уроки та завдання в одному місці. Перехід на дистанційне навчання має працювати як готова система, а не розроблятися з нуля під час чергової кризи.

Окремо прописано алгоритм дій на ранок. Якщо сигнал «Повітряна тривога» залунав до початку навчального дня, школярі та працівники залишаються вдома або в безпечних місцях, а день розпочинається дистанційно. Заклад заздалегідь визначає контрольний час, наприклад 10:00. Якщо відбій пролунав до цієї позначки, школа надає перехідний час (наприклад, 60 хвилин) для безпечного прибуття, після чого очні заняття відновлюються за скоригованим розкладом. Якщо відбій оголошено після контрольного часу, весь день продовжується дистанційно.

Коли сумарна тривалість тривог протягом навчального дня перевищує 2 години кілька днів поспіль, школам рекомендовано невідкладно переходити на модель навчання в укритті або на дистанційний формат. Під час дистанційного навчання тривога не означає автоматичного припинення роботи: після переміщення до укриття синхронний урок може продовжуватися за наявності зв'язку. Для учнів, які втратили підключення, має бути забезпечений асинхронний доступ до занять і матеріалів національних платформ — «Всеукраїнська школа онлайн», «Вивчаю – не чекаю», «Мрія».

Перебої з електропостачанням або зв'язком не повинні автоматично зупиняти освітній процес. Засновники шкіл мають заздалегідь подбати про генератори, альтернативні джерела живлення та зв'язку. Якщо педагоги не мають умов для дистанційних уроків із дому, для них можуть облаштовувати робочі місця на базі визначених освітніх хабів або інших закладів громади.

У МОН наголошують: головна мета всіх організаційних рішень — гарантувати безпеку школярів і педагогів та забезпечити безперервність навчання, а не формально дотриматися розкладу занять.