Навіщо опановувати IT-курси, якщо не збираєшся працювати в IT

Коли людина записується на курс вебдизайну в IT-школі, оточення зазвичай вважає, що вона готується до кар'єрного переходу в технологічну сферу. Очільниця офісу європейської інтеграції Агенції регіонального розвитку Одеської області каже, що стикалася з таким припущенням неодноразово, але її відповідь завжди була негативною.

На момент навчання жінка працювала аналітикинею з інвестицій, а нині її щоденна діяльність пов'язана з міжнародними проєктами, грантовими заявками та співпрацею з громадами, бізнесом і європейськими партнерами. Вебдизайн, на перший погляд, не має стосунку до цієї роботи, але саме професійні завдання спонукали її до навчання.

Тривалий час вона самостійно готувала презентації для міжнародних партнерів, оформлювала матеріали проєктів і візуалізувала результати досліджень. Згодом помітила, що дедалі більше уваги приділяє не лише змісту, а й формі подачі. Навіть сильний проєкт може не переконати аудиторію, якщо презентація перевантажена, інформація хаотична або головне губиться серед деталей. Багато рішень вона ухвалювала інтуїтивно, але з часом захотіла зрозуміти, чому одні слайди працюють, а інші — ні.

Саме тоді вона скористалася грантовою програмою «Цифрові навички для розвитку громад» — спільною ініціативою Hillel IT School та Агенції регіонального розвитку Одеської області. Ця програма давала представникам громад змогу безоплатно здобути сучасні цифрові знання. Вона обрала курс вебдизайну.

Найбільшим викликом виявилося не опанування Figma чи нових інструментів, а поєднання навчання з повним робочим днем, вихованням маленької дитини, домашніми справами та відрядженнями. Курс став ще одним пунктом у вже переповненому графіку. Як зазначає керівниця, у дорослому віці освіта перетворюється на свідомий вибір, для якого потрібно регулярно знаходити час і сили, а не чекати натхнення.

Після завершення курсу вона не стала дизайнеркою, але почала значно уважніше ставитися до структури презентацій, візуальних акцентів і логіки подачі інформації. Раніше інтуїтивні рішення отримали чітке пояснення, що майже відразу позначилося на щоденній роботі.

На її думку, сучасний професійний розвиток рідко відбувається в межах однієї спеціалізації. Що складнішими стають проєкти, то важливіше розуміти суміжні сфери — не для того, щоб замінити колег, а щоб ефективніше працювати разом і швидше ухвалювати рішення. Сьогодні вона дедалі менше вірить у кар'єрні сценарії, де кожен курс обов'язково має завершитися зміною роботи. Натомість навчання стало способом розширити професійну оптику та впевненіше братися за завдання, які раніше здавалися надто складними. Згодом вона отримала пропозицію обійняти керівну посаду.

Справжній професійний розвиток, резюмує вона, — це не новий запис у резюме, а готовність чесно відповісти собі на запитання: яких знань бракує, щоб завтра виконувати свою роботу краще, ніж сьогодні.