Освіта йде під землю: як школи рятуватимуть від тривог

Нова тактика російських атак, коли повітряні тривоги лунають по кілька разів на день, фактично паралізувала освітній процес. Якщо бізнес може не зачиняти двері під час загроз, то школи зобов'язані реагувати на кожен сигнал. Це змушує шукати нестандартні рішення — від підземних шкіл до змін у графіках.

Напередодні нового навчального року Міністерство освіти і науки розробило рекомендації, але вони зводяться до того, що кожна школа має сама визначати формат навчання. Нардеп Ростислав Павленко з фракції «ЄС» вважає, що так влада знімає з себе відповідальність. Він нагадує: комітет неодноразово питав урядовців, як вони бачать організацію навчання в умовах, коли тривоги йдуть одна за одною.

Водночас освітянка Наталія Піпа з «Голосу» наводить дані аналітиків: у 2024–2025 роках медіанна тривалість тривоги в навчальний час становила 33 хвилини — менше одного уроку. Але нова тактика ворога, коли тривоги повторюються кілька разів на день, може кардинально змінити ситуацію. Онлайн-навчання, яке обрали деякі столичні школи, не рятує: воно теж зупиняється під час тривог.

Нардепка Юлія Гришина з «Слуги народу» пояснює, що рекомендації не можуть бути однаковими для всієї країни — ситуація відрізняється навіть у межах однієї області. Тому засновники шкіл, управління освіти та директори мають діяти в межах своїх повноважень. Голова освітнього комітету Сергій Бабак додає: форму навчання визначає місцева влада, а от тривалість тривог залежить від ворога.

Найбільше проблем у школах, які не мають облаштованих укриттів. За словами Гришиної, зараз 83% школярів і 82% дошкільнят можуть перебувати в безпечних умовах, але це не завжди укриття саме їхнього закладу — часто дітей відводять до сусідніх будівель. У новому навчальному році планують досягти 100% показника. Водночас нардеп Роман Грищук визнає: навіть за наявності укриття якісної освіти там досягти дуже важко.

Ідеальним варіантом у Раді вважають підземні школи. Їх уже будують у Запоріжжі, Харкові та інших прифронтових регіонах, де тривоги стали буденністю. За даними Гришиної, вже зведено 100 таких шкіл, ще 113 планують здати до кінця навчального року. Але для Києва та області це питання віддаленої перспективи — підземних шкіл там майже немає.

Поки що пропонують адаптувати наявні укриття для навчання. Грищук наголошує: початкова школа має навчатися очно, можливо, одразу в укриттях, бо батькам потрібно йти на роботу. Піпа додає: якщо укриття велике і поділене на класи, варто використовувати його хоча б для усних занять. Однак на практиці це часто неможливо — батьки скаржаться, що в укриттях такий шум, що чути навіть власні думки.

Опозиція пропонує ухвалити законопроєкт про стандарти будівництва освітніх укриттів. Павленко нагадує: документ, який «Європейська Солідарність» пропонує з 2023 року, нарешті прийняли в першому читанні 19 серпня. Його ухвалення дозволило б закласти в бюджет кошти на будівництво адекватних сховищ. Інакше, за його словами, доведеться жити в нескінченному дистанційному форматі.

Серед креативних рішень — розділення тривог на рівні небезпеки. У владі вже анонсували «жовтий» і «червоний» рівні з різними звуковими сигналами й алгоритмами реагування. Гришина пояснює: зараз будь-яка загроза — дрон чи ракета — звучить однаково, і це виснажує систему. Піпа додає, що протоколи ще навіть не написані, але потрібна диференціація між регіонами: харківська дитина, яка пропустила дві третини уроків, не може вчитися за тим самим алгоритмом, що львівська. Окремо постає питання відпрацювання пропущеного матеріалу — зараз воно також залишене на розсуд шкіл без фінансової та методичної підтримки.