Розвідка: з окупованої Донеччини вивезли вихованців дитбудинку, двоє дітей не повернулися

Служба зовнішньої розвідки України 9 вересня повідомила про черговий випадок вивезення українських дітей із тимчасово окупованих територій. Цього літа вихованців одного з дитячих будинків на окупованій частині Донеччини відправили до Росії нібито на оздоровлення. Повернулися не всі: щонайменше двох дітей згодом передали під опіку та перевезли до Московської області. Їхню подальшу долю наразі встановлюють.

За даними розвідки, до організації вивезення причетні окупаційні адміністрації, російські органи опіки та організатори таких поїздок. Після прибуття на територію Росії діти потрапляють під контроль місцевих органів влади, які можуть визначати їхнє подальше місце проживання та правовий статус.

У відомстві наголошують, що йдеться не про поодинокий випадок. За оцінкою розвідки, в Росії сформувалася ціла система експлуатації дітей, яка має і державний, і кримінальний вимір. Ідеться про залучення до праці на підприємствах оборонної промисловості, потенційне вербування спецслужбами, а також секс-трафікінг, торгівлю людьми та чорну трансплантологію.

Схеми вивезення під виглядом оздоровлення чи реабілітації, за даними розвідки, застосовують системно, залучаючи до процесу цілий ланцюг структур — від місцевих адміністрацій до російських органів опіки. Це дає змогу маскувати фактичну депортацію дітей під легальні освітні чи медичні програми.

Проблема не обмежується Донеччиною. Раніше повідомлялося, що окупаційна влада у Запорізькій області систематично вивозить українських дітей до таборів у Росії під виглядом псевдооздоровлення, і частина з них додому не повертається. За словами Івана Федорова, майже 250 дітей вивезли з Енергодара, Кам'янки-Дніпровської та Мелітополя до таборів у різних регіонах РФ.

Окремо фіксували й масштабніше вивезення: зі сходу України на примусове «лікування» відправили понад 100 тисяч дітей, а формальною підставою для депортації ставали примусові «медичні огляди».

Таким чином, окремий випадок із дитбудинком на Донеччині вписується в ширшу картину: вивезення дітей відбувається не стихійно, а через узгоджену взаємодію адміністрацій, органів опіки та організаторів поїздок. Саме ця системність і є ключовою — вона дозволяє подавати депортацію як освітню чи медичну програму, а отже, ускладнює і повернення дітей, і встановлення їхнього правового статусу.