05.08.2026 Знаймо Наука та освіта

Стенфордські науковці відкрили клітини-«бомби», що знищують ворогів за хвилини

·277 слівредакція
Стенфордські науковці відкрили клітини-«бомби», що знищують ворогів за хвилини

Дослідники зі Стенфордського університету ідентифікували невідомий раніше тип імунних клітин, які знищують чужорідні структури миттєвим самовибухом. Це відкриття може змінити підхід до лікування інфекцій та раку.

Біологи зі Стенфордського університету виявили новий тип імунних клітин, що діють як мікроскопічні бомби: вони знищують патогени чи чужорідні тканини, повністю самознищуючись за лічені хвилини. Результати дослідження опубліковані у науковому журналі Cell.

Відкриття стало можливим завдяки вивченню планрій — дрібних прісноводних плоских червів, відомих своєю здатністю до регенерації. Науковці з'єднували фрагменти різних особин, щоб зрозуміти, як організми розрізняють власні тканини. У відповідь на трансплантацію виникала потужна запальна реакція, спричинена підвищенням рівня гормону активіну.

За допомогою мікроскопії живих клітин та проточної цитометрії дослідники зафіксували: під дією активіну та швидкого вивільнення кальцію з ендоплазматичного ретикулуму спеціалізовані клітини вибухають. Їх назвали «руптобластами», а процес саморуйнування — «руптозом». На відміну від клітинної смерті у ссавців, яка триває годинами через повільне вивільнення вмісту, руптобласти розриваються за секунди або хвилини, що робить їх високоточною локальною зброєю.

Експерименти показали, що вибух руптобластів ефективно знищує бактерії E. coli, клітини нирок людини та клітини крові мишей. Вражаюче, але зона ураження обмежується безпосереднім оточенням, не викликаючи ланцюгової токсичної реакції. Вчені припускають, що хребетні втратили цей механізм в еволюції через складність відновлення тканин, тоді як планрії легко регенерують.

Це відкриття відкриває перспективи для розробки нових методів боротьби зі стійкими бактеріальними інфекціями та злоякісними пухлинами: здатність руптобластів завдавати точного удару по мішенях може стати основою для принципово нових терапевтичних стратегій.

Читайте також