Свідомість як першооснова Всесвіту: теорія шведської фізики, яку відкликали

Марія Стремме, дослідниця з Уппсальського університету у Швеції, висунула гіпотезу, яка ставить під сумнів матеріалістичну картину світу. За її словами, рушійною силою простору й часу є не фізичні явища, а свідомість, яка існує як спільне поле, де перебуває решта матеріальних об’єктів.

У своїй роботі вчена запропонувала альтернативу традиційному підходу в нейробіології, де свідомість розглядається як продукт складної діяльності мозку та біохімічних процесів. Стремме припустила, що індивідуальні свідомості є частиною єдиного фундаментального поля, порівнюючи це з хвилями в океані: кожна має власну форму, але залишається частиною однієї системи.

Гіпотеза передбачає, що матеріальні об’єкти і навіть простір-час можуть бути проявами цього поля, а не первинними сутностями. Авторка також припустила, що явища, пов’язані з нелокальною свідомістю, можуть пояснюватися взаємодіями всередині універсального поля. Крім того, підхід має паралелі з окремими філософськими інтерпретаціями квантової механіки, де роль спостерігача розглядається як ключова.

Ідея викликала значну критику серед прихильників класичної фізики. Опоненти наголошували, що модель виходить за межі експериментальної науки та наближається до метафізики, фактично торкаючись питань божественного походження.

У травні 2026 року редакція журналу AIP Advances ухвалила рішення відкликати публікацію. Причиною стали методологічні проблеми: поняття, пов’язані зі свідомістю, не мають чітких фізичних параметрів або одиниць вимірювання. Через це наявні методи не дозволяють перевірити теорію чи отримати експериментальні докази, які б її підтвердили або спростували.

Попри відкликання, робота залишається доступною для ознайомлення і продовжує привертати увагу дослідників, які вивчають природу свідомості, матерії та межі між фізикою і філософією.