Жовтий рівень дронової загрози: чому уроки в класах припиняють і що робити школам

Постанова №1092 «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу» розмежовує два рівні небезпеки. Червоний означає ракетну або ракетно-дронову загрозу, а також масовану дронову атаку. Жовтий стосується саме дронової загрози.

Згідно з підпунктом 3 пункту 1 цієї постанови, коли оголошують жовтий рівень, заняття припиняються в усіх закладах освіти, окрім тих, де є облаштовані захисні споруди цивільного захисту. Учнів і працівників евакуюють до укриттів. Якщо сховище пристосоване для навчання, освітній процес можна відновити вже там.

Освітня омбудсменка Надія Лещик наголошує: жовтий рівень не означає, що діти можуть залишатися в класах. «Встановлення жовтого рівня загрози не означає, що діти можуть залишатися в класах і продовжувати навчання», — зазначає вона. За її словами, порядок дій під час жовтого та червоного рівнів фактично однаковий: процес переривається, учасники переходять в укриття, а за наявності умов навчання продовжується там.

Окрема складність — школи, де місткість укриття менша за кількість учнів і працівників. Уповноважена радить організувати процес так, щоб одночасно в будівлі перебувало стільки людей, скільки вміщає сховище. Серед варіантів — змішане навчання, коли частина учнів у визначені дні вчиться очно, а частина дистанційно, після чого вони змінюються. Інший підхід — очне навчання для окремих категорій, наприклад початкових та 5-х класів, тоді як решта навчається дистанційно. Конкретний формат директор школи разом із педагогами має обирати залежно від можливостей закладу.

Лещик окремо звернула увагу на випадки, коли працівників зобов’язують бути на робочому місці під час загрози. Примусу залишати безпечне місце й прямувати до школи бути не повинно, наголошує вона. Роботодавець не може вимагати від працівника покинути безпечне місце, де той має перебувати під час повітряної тривоги. Це особливо важливо, адже жовтий рівень може перейти в червоний. Уповноважена розповіла, що отримувала скарги на перевірки присутності педагогів на робочих місцях під час тривоги з боку працівників управлінь освіти.

Батькам варто враховувати безпекову ситуацію конкретного дня: чи дісталися педагоги до закладу та чи зможе школа прийняти дитину в укритті. За словами Лещик, в умовах постійної зміни обстановки ці питання доводиться вирішувати щодня.

Безпечною має бути й дорога до школи. Через часті тривоги в окремих областях сигнал може застати учнів і педагогів у дорозі, а особливо ризикованим є підвезення шкільними автобусами. Омбудсменка пропонує громадам із підвищеними безпековими ризиками враховувати досвід міст поблизу зони бойових дій. Під час відряджень до Дніпра та Запоріжжя вона бачила мобільні укриття на зупинках і в місцях скупчення людей. На її думку, в інших громадах, де ризики зростають, варто опрацювати питання безпечного маршруту до школи та можливості встановлення таких споруд.

В Офісі Президента України ініціювали проєкт «Безпечний маршрут школяра», у межах якого планують встановити 840 мобільних укриттів на дорогах до шкіл у прифронтових регіонах. Водночас Уповноважена вказує на проблемні моменти: такі споруди дорогі, а в окремих містах їх використовували не за призначенням, через що частину довелося закрити. Лещик наголошує, що мобільні укриття не потрібно ставити на баланс закладу освіти — вони мають перебувати на балансі громади, яка відповідатиме за утримання та належне використання.

Наразі освітня омбудсменка очікує на відповідні роз’яснення від Міністерства освіти і науки.