КНДР готує нову хвилю військових для Росії: що змінилося після Курської операції

Північна Корея готова розширити участь у війні Росії проти України, попри значні втрати попереднього контингенту. Про це йдеться в аналітичному матеріалі BBC, який узагальнює дані української розвідки, оцінки західних служб і свідчення учасників боїв.

Минулого місяця президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія може розгорнути до 50 тисяч північнокорейських військовослужбовців. Раніше йшлося про приблизно 30 тисяч бійців.

За оцінкою Головного управління розвідки Міноборони України, станом на зараз на території Росії перебувають близько 8500 військовослужбовців КНДР. Їх звели у чотири бригади в складі угруповання військ «Північ», і їхнє основне завдання — прикривати російський кордон у Курській області. У ГУР наголошують: у активних боях ці підрозділи зараз не беруть участі, а на тимчасово окупованих територіях України їх не фіксували.

Дослідник Інституту політичних досліджень Асан у Сеулі Ян Ук припускає, що частина північнокорейських інженерних підрозділів або робітників може перебувати на окупованій частині Донбасу, але це не бойові війська.

Для Кім Чен Ина відправлення військових до Курської області стало безпрецедентним кроком — ідеться про найбільший контингент, який КНДР будь-коли направляла за кордон для участі в бойових діях. Раніше Пхеньян теж відряджав своїх військових: близько 1500 солдатів та інструкторів вирушили до Єгипту під час війни Судного дня 1973 року, а наприкінці 1960-х приблизно 87 північнокорейських пілотів воювали на боці Північного В'єтнаму проти США. Однак нинішній масштаб значно більший.

Перші північнокорейські військові з'явилися на фронті восени 2024 року. Українські бійці вперше зіткнулися з ними в листопаді, а перших живих полонених захопили лише в січні 2025-го. Спочатку і Росія, і Північна Корея заперечували присутність цих підрозділів — офіційно її визнав начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов у квітні 2025 року, назвавши дії північнокорейців «героїзмом».

За словами Яна Ука, ключовий здобуток для Пхеньяна — досвід, отриманий безпосередньо на полі бою. «Північнокорейці тепер знають, що таке сучасний бій», — зазначив дослідник. Спочатку військові КНДР зазнавали великих втрат у Курській області, але згодом почали адаптуватися, зокрема до застосування безпілотників.

Український військовослужбовець 95-ї десантно-штурмової бригади під позивним «Султан», який воював на Курщині, описав північнокорейських солдатів як «гарматне м'ясо». За його словами, вони проводили масовані штурми, раз за разом кидаючи нових бійців на ту саму позицію. Водночас тактика відрізнялася від російської: «Вони весь час рухалися. Це давало їм певну перевагу, але не вирішальну». Військовий також згадав про проблеми зі зв'язком між північнокорейськими та російськими підрозділами і про недостатнє спорядження бійців КНДР.

Після боїв українські військові обшукували загиблих, щоб добути розвідувальну інформацію. У росіян знаходили документи, посвідчення та особисті речі, а в північнокорейців — майже нічого. «Ми перевірили абсолютно всі маленькі кишені — там не було жодних документів, взагалі нічого», — розповів Султан. Інші військові також повідомляли, що підрозділам КНДР бракувало бронежилетів, зимового одягу та шоломів.

Під час боїв на Курщині фіксували випадки, коли поранені північнокорейські військові підривали себе гранатами, аби не потрапити в полон. На одному з відео, знятому під час українського наступу, поранений боєць КНДР лежить на засніженій землі й підриває гранату під підборіддям, коли українські військові наближаються. У квітні 2025 року Кім Чен Ин публічно вихваляв тих, хто, за його словами, обрав самопідрив замість полону, і на поминальній службі в Пхеньяні назвав загиблих «героями».

Точних офіційних даних про втрати КНДР немає. Аналіз меморіального місця, який провела BBC Korea, оцінює кількість загиблих північнокорейських військових у Курській операції приблизно у 2300 осіб. Українська розвідка називає більші цифри: близько 3000 загиблих і 1500 поранених.

Для Москви залучення північнокорейських військових — спосіб компенсувати брак власних людських ресурсів. За оцінками західних та українських розвідувальних служб, Росія щомісяця втрачає приблизно на 6000 військових більше, ніж може набрати. Тож Кремль дедалі активніше вербує іноземців — зокрема громадян Колумбії, Кенії, Камеруну та Північної Кореї, — що дозволяє поповнювати особовий склад без нової масштабної мобілізації всередині країни.

Пхеньян зі свого боку отримує не лише бойовий досвід, а й зміцнення стратегічних зв'язків із Москвою, а також, імовірно, економічні та військові вигоди. За словами Яна Ука, саме досвід сучасної війни може стати одним із головних довгострокових результатів участі КНДР. Попри втрати, Пхеньян не показує наміру згортати співпрацю: союз залишається взаємовигідним, доки обидві сторони отримують від нього те, що їм потрібно.