96% вейпів в Україні продають нелегально: бюджет недоотримує мільярди

Електронні сигарети вже не сприймаються як суто дорослий атрибут: за даними, які наводить розслідування, кожен п'ятий український підліток віком від 13 до 15 років уже користується вейпами. Компактні корпуси, яскравий дизайн і солодкі смаки роблять ці пристрої зручними для приховування, а нікотинова залежність формується ще до повноліття.

Попри очевидність проблеми, український ринок вейпів залишається майже повністю в тіні. Згідно з дослідженням, 96% продукції споживається нелегально. Ці оцінки збігаються з даними компанії «Кантар», яка вважає повністю нелегальними 93% продукції, ще щодо 3% походження встановити неможливо. Лише 4% зібраних зразків мали всі ознаки легального походження — решту держава не бачить і не оподатковує.

Наслідки для бюджету оцінюють у 18,7 мільярда гривень податків, які мали б надійти до державного та місцевих бюджетів, але не надійшли 2026 року. За один рік сума сягає 18,5 мільярда гривень.

Показова деталь — ціноутворення. Найпопулярніша ціна за 30 мл рідини для самозамішування становить 350 гривень. Водночас сума акцизного податку, який мав би бути сплачений з цього об'єму, сягає 450 гривень без ПДВ і роздрібного акцизу. Тобто товар коштує дешевше, ніж податок, який з нього мав би стягуватися, — саме тому він доступний школяреві.

У Європі підхід до регулювання простіший. У Латвії акцизним товаром визнані всі компоненти: і ароматизатор, і гліцерин мають акцизну марку. Схожа практика діє в Польщі. В Україні ж, доки відповідна норма не виписана дослівно, кожну схему доводиться зупиняти окремим рішенням суду.

«Особливо зважаючи на винахідливу позицію виробників з продажу компонентів рідин, де можна трошки маніпулювати, трошки тягнути час, трошки гратися на масштабах цього, трошки там зловживати тим, що потрібні окремі рішення судів, щоб припиняти ті чи інші схеми тих чи інших торговців рідинами. Ще одна цифра, яка показує вагу цих чотирьох компаній на ринку. За митними даними, понад половину всього офіційно ввезеного нікотину припало лише на дві компанії „Зварез“. А за перше півріччя цього року вони ввезли ще понад півтори тонни. Питання навіть не в тому, багато це чи мало. Питання, куди цей нікотин йде далі», — зазначається в матеріалі.

Ключове питання — хто саме заробляє на ринку, де діти залежать від нікотину, а мільярди гривень проходять повз бюджет. У розслідуванні зібрано судові рішення, дані про обшуки та торгівлю без акцизних марок, вироки щодо незаконного виробництва рідин, позиції представників ринку та оцінки економістів. Окремо досліджується роль ВАРЕС, її учасників і пропозиції щодо регулювання нікобустерів — чи це справді боротьба з тіньовим ринком, чи спроба переписати правила так, щоб нинішня модель стала законною.