ШІ може непомітно спрощувати особистість: як уникнути пастки алгоритмів

Штучний інтелект дедалі глибше проникає в повсякденне життя, і його вплив виявляється складнішим, ніж просто автоматизація рутинних завдань. Нове дослідження, опубліковане в журналі AI & Society, показує: алгоритми здатні поступово змінювати поведінку людини та її уявлення про власну особистість.

Дослідники звертають увагу на двосторонній процес: технології стають усе більш людиноподібними, водночас люди підсвідомо адаптуються до логіки машин. Це явище отримало назву «роботоподібна людяність». Як пояснює інженер з управління в Університеті Ліннея у Швеції Селсен Озтюрккан, зміни відбуваються непомітно: користувач взаємодіє із системою, отримує реакцію, а після численних повторень звикає до такого формату спілкування й починає його відтворювати.

Науковці виокремили три етапи цієї трансформації. Спочатку людина починає сприймати віртуального співрозмовника як повноцінного учасника комунікації, а не просто програму. Далі система накопичує дані про користувача й формує його цифровий профіль — складна особистість фактично зводиться до набору патернів, доступних для алгоритмічної обробки. На фінальному етапі людина сама починає підлаштовуватися під можливості системи, використовуючи ті моделі поведінки, які алгоритм легко розпізнає та заохочує. Згодом цей спрощений цифровий портрет може почати сприйматися як достовірне відображення власного «я».

Ключова відмінність спілкування з ШІ від взаємодії з людьми — у відсутності «опору». Живі співрозмовники можуть не погоджуватися, критикувати чи ставити незручні запитання, що змушує переглядати погляди й глибше розуміти себе. Натомість алгоритми «прагнуть» забезпечити комфорт: вони підтримують користувача й уникають конфліктів. У результаті людина опиняється в інформаційній ехокамері, де бракує несподіваних соціальних сигналів, необхідних для самоаналізу та розвитку.

Ситуацію ускладнює здатність сучасних великих мовних моделей запам'ятовувати історію спілкування між сесіями. Це робить взаємодію персоналізованішою, але водночас посилює описаний ефект. Жан-Поль де Крос Перонар, науковець з розвитку бізнесу Орхуського університету в Данії, наголошує: компанії мають використовувати технологічні можливості, але керуватися етичними принципами.

Дослідники пропонують запровадити нове етичне поняття — право людини не бути спрощеною алгоритмами. Майбутні цифрові сервіси, на їхню думку, повинні залишати простір для індивідуальності, непередбачуваності та навіть «дивацтв», а не підштовхувати всіх до моделі поведінки, яку найлегше розпізнати машині.