Вчені знайшли у помідорах нову речовину, яка захищає печінку від жиру

Дослідники з Університету Тафтса (США) пояснили, чому томатний порошок виявився ефективнішим за таблетки з чистим лікопіном. Справа у фітоені — безбарвній речовині, з якої рослина синтезує лікопін та інші пігменти, що надають овочам червоного, жовтогарячого чи жовтого забарвлення. Оскільки сам фітоен не має кольору, його довго недооцінювали.

Об’єктом уваги науковців стала неалкогольна жирова хвороба печінки, за якої жир поступово накопичується в клітинах органа. Спочатку це не проявляється симптомами, але згодом може призвести до запалення та цирозу. За оцінками, такий діагноз мають до 38% дорослих мешканців США, а серед людей із зайвою вагою чи діабетом цей показник сягає 75%.

В експерименті мишей упродовж пів року годували нездоровою їжею з надлишком солодкого та борошняного. Половина тварин щодня отримувала фітоен у дозі, еквівалентній для людини 3–4 середнім помідорам або 100 грамам томатної пасти. Тварини, які споживали фітоен, хоча й харчувалися так само, як решта, захворіли значно менше.

Механізм дії, як з’ясувалося, полягає в активації білків, що запускають процес спалювання жиру в печінці, а не його відкладення. Утім, є важливий нюанс: у мишей, чий організм не здатен розщеплювати каротиноїди, фітоен накопичувався в печінці без жодної користі. Тобто працюють не сам фітоен, а продукти його розпаду. Оскільки активність цих ферментів у людей різна, ефективність помідорів може відрізнятися залежно від індивідуальних особливостей організму. Також спостерігалося, що в самок мишей фітоен засвоювався краще, ніж у самців.

Дослідниця Сян-Донг Ван зазначає, що фітоен міститься не лише в томатах. Якщо подальші випробування за участю людей підтвердять отримані результати, звична склянка томатного соку може набути нового значення у профілактиці захворювань печінки. Водночас наголошується, що жодна речовина не компенсує шкоди від алкоголю, який навіть у малих дозах негативно впливає на цей орган.