Кубинець вербував латиноамериканців для диверсій у ЄС — один із них хотів воювати за Україну

Чоловік з Куби, відомий під псевдонімами «Адріан» і «Діос», завербував щонайменше десятьох людей для диверсій у країнах ЄС в інтересах Росії. Про це йдеться в розслідуванні, яке провели Deutsche Welle разом із трьома іншими європейськими телерадіомовниками. Журналісти працювали кілька місяців: вони провели десятки інтерв'ю з представниками спецслужб і людьми з оточення підозрюваних, а також вивчили засекречені судові документи, офіційні заяви та публікації в соцмережах.

Однією з жертв вербувальника став Луїс Альфонсо Мурільйо Діоса — колишній колумбійський військовий. Він шість років служив у армії Колумбії, а після звільнення у 2015 році змінював професії: працював баристою та охоронцем. На початку 2024 року Мурільйо вирішив вирушити воювати за Україну й долучився до фейсбук-групи, де латиноамериканці шукали шляхи на фронт. Там із ним і зв'язався «Діос», який назвався членом «спеціальної групи» та запропонував «спеціальні місії» в Європі замість поїздки в Україну.

Схема вербування була дистанційною. У 2024 році пов'язані з «Діосом» акаунти розміщували в Telegram оголошення про роботу: одне нібито пропонувало посаду «фотографа» в чаті з вакансіями у Польщі, інше шукало кандидатів у групі кубинських емігрантів у Росії, вимагаючи резюме, номер телефону й паспорт. В іспаномовній групі для латиноамериканців шукали людей із військовим досвідом у спостереженні, розвідці, логістиці та тактичних маневрах. За виконану операцію обіцяли 1500 доларів (приблизно 1300 євро) плюс бонус.

Мурільйо організували переїзд повністю дистанційно — квитки, житло, наземний транспорт. Особисто вербувальник і завербований так і не зустрілися. У липні 2024 року Мурільйо прибув до Бухареста, де отримав від «Діоса» супутниковий знімок із позначеними об'єктами — сміттєпереробним підприємством і нафтовою свердловиною. Його завданням було сфотографувати ці об'єкти, а згодом підпалити їх. Чоловіка затримали вночі поблизу об'єкта після того, як він зробив фото. За його словами, він не мав наміру вчиняти підпал і прагнув лише потрапити до Європи, щоб дістатися України, не усвідомлюючи, на кого насправді працює. У 2025 році суд засудив його до шести років ув'язнення за спробу диверсії.

Таких виконавців дослідники називають «одноразовими агентами»: їх наймають онлайн, і подекуди вони навіть не знають, хто їхній роботодавець і яка справжня мета завдання. За словами Джайлза, Кремль активізував цю тактику після того, як уряди країн ЄС вислали десятки російських дипломатів, підозрюваних у шпигунстві та дезінформації, — це сталося після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.

Лише у 2024 році такі агенти спалили торговий центр у Польщі, підпалили магазин Ikea у Литві та надіслали запальні пакунки, які спрацювали на логістичних хабах у кількох країнах. За даними німецької влади, вони ж скерували дрон із вибухівкою на український вантажний літак у Лейпцигу в серпні. Підозрювані в цих атаках здебільшого не є росіянами й не мають відомих попередніх зв'язків із російськими спецслужбами. Серед засуджених часто трапляються українські біженці, дрібні злочинці або місцева молодь, яка шукає легкого заробітку.

Історія Мурільйо показує, як вербувальники використовують справжні життєві мотиви людей — бажання воювати, заробіток, пошук кращої долі — і перенаправляють їх у зовсім інше русло. Людина, яка збиралася захищати Україну, врешті опинилася за ґратами як диверсант, який діяв у російських інтересах, і, за її словами, навіть не знала, на кого працює.