Повернення українок: демографиня назвала головний стимул

Втрата професійного статусу за кордоном може стати ключовим мотивом для повернення висококваліфікованих українок додому. Таку думку висловила директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова.

Науковиця зауважила, що багато українських фахівчинь, опинившись в інших країнах, змушені погоджуватися на значно нижчі посади. Наприклад, лікарка-хірург в Європі часто працює медичною сестрою або навіть доглядальницею без визнання диплома. «Лікарка в Україні, хірург. Ким вона буде працювати в Європі? Медичною сестрою, а в більшості випадків ще без диплома, тобто доглядальницею. Це її влаштує? Не впевнена», — пояснила демографиня.

Саме така кар'єрна деградація, за словами Лібанової, може підштовхнути значну частину українок до повернення. Вона сподівається, що насамперед додому захочуть повернутися найбільш кваліфіковані кадри, оскільки вони зазнали найбільших втрат у професійному плані.

Водночас для жінок, які за кордоном продовжують працювати за фахом у сфері послуг, ситуація виглядає інакше. Перукарки чи майстрині манікюру зберігають свій соціальний статус і отримують вищу фінансову винагороду, тому переконати їх повернутися після завершення бойових дій буде вкрай складно.

Оцінюючи загальні перспективи, Лібанова зізналася, що її очікування стали прагматичнішими порівняно з початком повномасштабного вторгнення. Два роки тому вона сподівалася на повернення близько половини вимушених мігрантів, але тепер розраховує на повернення хоча б 30% громадян.

Окремо науковиця звернула увагу на освітній феномен нинішньої хвилі міграції: «Сімдесят відсотків наших жінок 25+, які виїхали за кордон, мають вищу освіту. Це фантастична цифра». Такий високий рівень освіченості пов'язаний із тим, що на початку війни за кордон переважно виїжджали мешканки великих міст, зокрема Києва та Харкова, де традиційно багато людей з університетськими дипломами.