Росія повернулась до американських процесорів у «Кинжалах»: деталі дослідження

Росія продовжує залежати від іноземної електроніки у виробництві високоточної зброї, попри спроби імпортозаміщення. Про це свідчать дані дослідження збитих зразків, які оприлюднив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.

За його словами, у 2023 році російські виробники намагалися замінити американські процесори Texas Instruments власними мікросхемами. Однак у новішому зразку плати «Заря-61», вилученій із ракети «Кинжал», збитої у травні цього року, такої заміни вже немає — використано оригінальні американські компоненти. Це прямо вказує на те, що російські аналоги не дали необхідного результату.

Аналіз інших зразків підтверджує системну проблему. У безпілотнику «Герань-4», збитому 12 серпня в Київській області, ідентифікували 96 іноземних компонентів. Серед виробників — Texas Instruments, Amphenol, Diodes Incorporated, Kyocera AVX, Kemet, ON Semiconductor та Vishay Intertechnology. Примітно, що сім деталей були виготовлені у 2026 році, а ще три — у 2025-му.

У ракеті «Іскандер-М», знайденій на місці удару на Київщині на початку липня, виявили 147 компонентів іноземного виробництва зі США, Білорусі, Швейцарії, Німеччини, Китаю та Японії. Щонайменше 21 компонент датовано 2025 роком, трапляються також деталі 2026 року.

Власюк зауважив, що Росія використовує електроніку різного віку. Наприклад, плата «Заря-61», зібрана у травні 2025 року, містила компоненти 2021–2024 років виробництва. В іншій платі знайшли процесор Texas Instruments із маркуванням 1986 року та мікросхеми AMD 1996 року.

«Тобто Росія може використовувати не саму сучасну іноземну електроніку, якщо вона залишається придатною для конкретної системи, паралельно додаючи новіші компоненти», — пояснив він.

У «Іскандері-М» також присутні 36 компонентів російського виробництва та 11 білоруських, однак для складних систем цього недостатньо. Як зазначив уповноважений, РФ змушена комбінувати власну компонентну базу з іноземною, шукаючи її на різних ринках через різні ланцюги постачання.

Власюк наголосив, що кожен виробник, правоохоронний орган чи орган експортного контролю має достатньо інформації для припинення таких поставок до Росії.